Приймач спостерігача на 144 МГц

Рейтинг:  0 / 5

Подробности

Категория: любительский укв диапазон

Опубликовано: 15.03.2017 15:54

Просмотров: 11857

С. Даневич м. Баштанка, Миколаївської обл.
Дана стаття допоможе початківцям, а також радіоаматорам зі стажем зібрати простий приймач для спостереження за радіозв'язком на радіоаматорському діапазоні 144-146 МГц. Приймач простий у повторенні і побудований по супергетеродинній схемі з проміжною частотою 2,3 МГц.

На рис.1 показана принципова електрична схема даного приймача.
 
 На польових транзисторах VТ1 і VТ2 зібрані відповідно підсилювач високої частоти і змішувач, а на VТЗ - гетеродин. Після фільтрації контуром L1С1 вхідний сигнал підсилюється каскадом на VII, а потім подається на VТ2, де він змішується з сигналом гетеродина. Виділена контуром L4С16L5С17 проміжна частота (ПЧ) 2,3 МГц надходить на вхід 14 мікросхеми DА1, в якій відбувається підсилення ПЧ, її детектування і регулювання підсилення системою автоматичного регулювання підсилення (АРП). Виділений сигнал низької частоти з виходу 8 подається на вхід DА2 через регулятор гучності R15. В якості підсилювача НЧ застосовано мікросхему DА2, з виходу якої підсилений сигнал надходить на кінцевий апарат -гучномовець.
Стабільність настройки радіоприймача забезпечує стабілітрон VD2, який стабілізує напругу живлення гетеродина. Настроювання на певну частоту здійснюється потенціометром R10, з допомогою якого змінюється напруга на діоді VD1, а відтак і його ємність.
Деталі приймача можуть бути будь-яких типів, але із додержанням правил виготовлення пристроїв високої частоти. Так, у високочастотних колах треба застосовувати тільки керамічні конденсатори. Довжину їх виводів потрібно зменшити до мінімуму. Прохідні і блокуючи конденсатори можуть мати ємність від кількох тисяч пікофарад і більше.
ПідстроювальнІ конденсатори типу КПК, КПК-М. Всі постійні резистори типу МЛТ-0,125, змінні будь-які малогабаритні. Транзистори можна замінити на такі ж, але з іншими буквенними індексами.
Котушки індуктивності мають просту будову, крім L4-L6, що становлять систему під екраном. Котушки L1 і L2 безкаркасні. Вони виконані на оправці діаметром 4 мм дротом ПЕЛ-0,7...08 L1 має 5 витків, довжина намотки 9 мм з відводом від другого витка. L2 має 4 витки з довжиною намотки 7 мм. Котушку LЗ потрібно виконати з високою стабільністю індуктивності на керамічному каркасі (трубка діаметром 5 мм) із натягом дроту при намотуванні і фіксуванням його клеєм. LЗ має 5 витків дроту ПЕЛ0,5 довжина намотки 10 мм. Відвід зроблено від другого витка.
Котушки контурів ПЧ для підвищення їхньої добротності виготовлені у "чашках" СБ-12а
літцендратом ЛЕШО 21 х 0,07 мм. Спосіб намотки значення не має, головне, щоб усі витки помістилися в корпусі. L4,L5 мають по 44 витки, L7 - 26 витків. Котушка зв'язку L6 намотана поверх L5 в тій же "чашці" і містить 5 витків дроту ПЕЛШО-0,15...0,25. Котушки L4-L6 розміщені одна над одною в загальному екрані (рис.2)
 
 і розділені ізолюючою прокладкою товщиною 4 мм, наприклад, із склотекстоліту без фольги.
Котушка L7 розміщена в своєму екрані (рис.З)
 
 разом з конденсатором контуру. В даному приймачеві можна використовувати будь-які екрани промислових приймачів чи контурів ПЧ телевізора, закріпивши їх до монтажної плати за допомогою гвинтів чи іншим способом.
Ескіз монтажної плати показано на рис.4
 
 Потрібно залишити на платі максимальну площу фольги під загальний дріт, що зменшить можливість паразитних зв'язків і наводок.
Налагодження починають з підсилювача НЧ. При подачі напруги на схему пробником-генератором (НЧ) "продзвонюють"
DА2. Потім підключають генератор стандартних сигналів (ГСС) з частотою 2,3 МГц на перший затвор VТ2 через конденсатор ємністю 50-300 пФ. Потрібно настроїти контури ПЧ на сигнал ГСС за максимальним звучанням у гучномовці. Це також можна зробити за допомогою універсального мультиметра чи осцилографа. Якщо цього приладу немає, то можна скористатися перевіреним способом. Треба під'єднати замість ГСС будь-яку антену (дріт), потім на слух добитися гучного звучання якоїсь
радіостанції, частота якої близька до 2,3 МГц.
Роботу гетеродина перевіряють за допомогою амперметра, який вмикають у розрив між С14 і VD2 у коло живлення. Про роботу гетеродина свідчить зростання споживання струму при торканні до LЗ. Частоту гетеродина встановлюють конденсатором С9. При необхідності "вибирають" С8 для зменшення впливу на контур гетеродина при налагодженні контуру L2С5.
Підключення зовнішньої штирової антени двометрового діапазону до входу правильно налаштованого приймача викликає збільшення і зміну характера шуму в гучномовці.
Приймач живиться від стабілізованого джерела струму напругою 9 В. Антена може бути будь-яка, вібратор чи телевізійна направлена. При необхідності можна впаяти конденсатор ємністю 2-5 пФ між антеною і відводом L1. Це зменшить вплив антени на вхідний контур приймача.
Радіоаматор №11, 2001